Сценарій лялькової вистави "Рукавичка"

         Ведуча.

           Рукавичку якось нишком

           На дорозі стріла Мишка.

(Біжить Мишка, принюхуючись).

Мишка.

           Пі – пі – пі, зігрію лапку,

           З рукавички зроблю хатку.

           Принесу зернят пшениці,

           Буду жити в рукавичці.

(Ховаєтьcя в рукавичку, з’являється Жабка).

Жабка. Ква – ква – ква.

Ведуча. Стрибає Жабка.

Жабка.

           Буде в мене тепла хатка.

           Хто живе? Мерщій озвіться

           І пустіть мене погріться.

Ведуча. Пропищала Мишка сіра.

Мишка. В домі не сиджу без діла.

Ведуча.

           Й чемно двері відчинила,

           Жабку грітись запросила.

(Ховається в рукавичці).

Ведуча.

           А під вечір в темний ліс

           Полем прудко Зайчик біг.

(Біжить зайчик).

           Зупинився на хвилинку,

           Теж примітив він хатинку.

Зайчик.

           Рукавичка – теплий дім.

           Поселюся я у нім.

           Відігрію вушка, лапки

           На печі у Мишки й Жабки.

           Гей, пустіть мене в хатинку.

           Посмакуємо морквинку!

(Ховається в рукавичку).

Ведуча.

           Так живуть вони утрьох,

           На млинці товчуть горох.

           Не нудьгує рукавичка,

           Раптом йде руда Лисичка.

(Крадькома йде лисичка).

Лисичка. Що за дивна рукавичка?

Ведуча. Придивляється Лисичка

Лисичка:

           Заночую я у ній –

           В рукавичці чарівній.

           Гей, пустіть мене в хатинку,

           Ляжу спати на перинку.

(Стукає у двері).

Ведуча. А звірята тій Лисичці

Звірі (з рукавички).

           Дуже тісно в рукавичці!

Лисичка.

           Я скраєчку примощуся,

           Хвостиком я обгорнуся!

Ведуча.

           Помогли рудій Лисичці.

(Впускають Лисичку в рукавичку).

Ведуча. Тісно стало в рукавичці!

(Чується стук).

           Знову стукають в дверцята,

           Полякалися звірята!

(З’являється Вовк).

Вовк. Ой, замерз у мене носик.

Ведуча. За дверима плаче Вовчик.

(Вовк схлипує).

Вовк. Відімкнися, теремок!

Ведуча.

           Рукавичці каже Вовк.

           А звірята:

Звірята. В рукавичці ніде впасти волосинці.

Ведуча.

           Та і Вовчика впустили,

           Чаєм з м’яти напоїли.

(Поять Вовка чаєм).

Ведуча.

           В темний ліс Ведмідь – набрід

           Йшов шукать собі барліг.

(З’являється Ведмідь, у віконце виглядають звірятка).

Ведуча.

           Бачить – тепла рукавичка,

           Мишка, Жабка, в ній, Лисичка,

           Зайчик там і сірий Вовчик.

Ведмідь.

            Ось і я погрію носик. (Гупає).

           Гей, пустіть заночувати.

           Буду з вами зимувати!

Ведуча. А звірята.

Звірята.

           Ой, Ведмідь,

           Рукавичка – не барліг.

           В рукавичці дуже тісно,

           Нам самим немає місця.

(Впускають Ведмедя).

Ведуча.

           Та й Ведмедя пожаліли,

           Теж погрітися впустили.

           І живуть, як три сестрички,

           Мишка, Жабка і Лисичка.

           Зайчик, Вовчик і Ведмідь

           Побратались теж, як слід.

           Не сидять вони без діла.

           Трудяться звірята вміло:

           Мишка топить у печі

           Й випікає калачі.

           Жабка ходить по водицю,

           Зайчик прибира світлицю,

           Носить хмиз із лісу Вовк,

           А ведмідь товче горох.

           А Лисичка всім на ніжки

           В’яже на зиму панчішки.

(Звірі виконують відповідні рухи).

           Рукавичка – світлий дім,

           Тепло й затишно у нім.