Сценарій родинного свята

                        

Мета. Ознайомити дітей з оберегами української родини, пробуджувати пізнавальний інтерес до історії свого родоводу, української нації, її культури й побуту. Сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру. Виховувати глибокі почуття любові до батьків, почуття пошани до людської праці, гордості за майстерність родичів, близьких.

Обладнання. Виставка вишивок, предмети домашнього побуту, грамзаписи пісень, плакати: «Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі й діти», «Матері ні купити, ані заслужити», «Який ясен, такий клин, який батько, такий син»; український рушник, коровай, макітра з пиріжками; всі діти в українському національному одязі.

(Лунає пісня» Зеленеє жито, зелене…»).

Учителька. Добрий день, дорогі гості!

    Сьогодні в нас велика радість. Ми зібралися, щоб провести родинне свято, присвячене сім’ї. Наші діти не обділені батьківською увагою і любов’ю, також у них є бабусі та дідусі. Отже, сьогодні ми подякуємо всім вам за вашу любов та ласку, за тепло ваших сердець, за недоспані ночі, за все, що можна вкласти в одне слово – турбота.

    Діти, давайте привітаємо наших дорогих гостей.

(Виходять двоє дітей зі святковим короваєм).

1 – а дитина.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

2 – а дитина.

Для гостей відкрита

Хата наша біла.

1 – а дитина.

Тільки б жодна кривда

В неї не забігла.

2 – а дитина.

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

(Обходять родинне коло і ставлять коровай у центрі на столі).

Учителька. Мати й батько – найрідніші, найближчі кожному з нас люди.

А головною берегинею родини завжди була і є мати.

Мати – всьому початок. Від мами ми одержуємо життя. Вона вчить нас рідної мови, звичаїв свого народу, вкладає в наші вуста добрі слова. Мама, мати, матуся, ненька…Скільки тепла вміщує це слово, бо називає людину найріднішу і наймилішу у світі!

(Діти співають пісню «На калині мене мати колихала»).

1 – й учень. Материнство. Святе і прекрасне, оспіване поетами, увічнене художниками всіх народів і у всі віки. Жінка – мати була добрим ангелом домашнього вогнища. Її мудрість поважали у сім’ї, в її розрадах знаходило спокій зранене і зболене синівське серце.

2 – й учень. Мати…

Материнське серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитися долею дітей усе життя. Якби могла, небо прихилила б.

3 – й учень.

Заспівай мені, мамо моя.

Як бувало колись над колискою,

Буду слухати, слухати я

І стояти в задумі берізкою.

(Дитина підходить до своєї матері і просить заспівати колискову пісню).

Учителька. У народі кажуть : «Яка гребля, такий тин, який батько, такий син». Ось і настав час звернути увагу на наших шановних татусів. А чи знаєте ви, що батько у нас в Україні завжди був головою сім’ї. Від батька починався і продовжувався рід. У родині його шанували, з ним радилися, до нього зверталися за допомогою.

4 – й учень.

Чи мороз, чи віє хуга,

Я нічого не боюсь.

Це тому, що маю друга,

Мій найкращий друг – татусь.

Ми йдемо гуляти разом,

І в кіно, і в магазин.

До морозива я ласий,

А мультфільми любить він.

5 – й учень.

У суботу тато прибирає,

Добре знає діло він своє.

Все що треба, в домі поладнає,

А матусі вихідний дає.

6 – й учень.

Дорогий, хороший, любий тату!

Кращого за тебе не знайти.

Дорогий, хороший, любий тату!

Як чудово, що у нас є ти!

7 – й учень. І справді, тато, мама – найдорожчі, найрідніші, найближчі люди. Вони хочуть, щоб ми були здоровими, чесними, слухняними.

(Пісня «Про тата». Слова М. Таніча, муз. В. Шаїнського).

Учителька. Діти, любіть своїх батьків, слухайте, шануйте. Поважайте їх. Старі люди кажуть: «Хто батьків має, той у добрі зростає». А може хтось з вас знає прислів’я, приказки про маму й тата?

Усе можна купити, тата й мами ні.

Дитина плаче, а матері боляче.

У кого є ненька, у того голівонька гладенька.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Учителька. Усі знають, що українці дуже співучий народ і ніщо так не об’єднує людей, як пісня. Збереться вся родина за святковим столом, і зазвучить спочатку тихо, а потім все сильніше і сильніше задушевна українська пісня.

(Одна із запрошених сімей співає українську пісню «Розпрягайте, хлопці, коней»).

Дівчинка. А зараз прийшов час трішечки порозважатися. Тато й мама нас дуже люблять і завжди впізнають нас серед інших дітей. Навіть можуть упізнати нас із закритими очима.

Гра «Впізнай свою дитину».

Діти йдуть по колу і співають: «Мамочко, мамочко, Ви до нас прийшли і своє дитятко швидко віднайшли».

Батьки шукають своїх дітей із зав’язаними очима.

Гра «Чи знаєте ви одне одного?»

Тата пишуть на листках відповіді, а мами відповідають усно.

1. Які улюблені квіти дружини?

2. Якому видові спорту віддає перевагу чоловік?

3. Яка улюблена справа тещі?

4. Яке перше слово сказала ваша дитина?

5. Що любить робити ваша дитина?

Гра «Татові й мамині справи»

Перед кожною дитиною 2 коробочки: червона – мамина, синя  - татова. Діти кладуть фішки у коробочки.

Учителька.

1.     Хто вам читає книжки?

2.     Хто з вами ходить на прогулянку?

3.     Хто вчить з вами уроки?

4.     Хто купує хліб та інші продукти?

5.     Хто прибирає у квартирі?

6.     З ким ви частіше виконуєте різну роботу?

(Діти розказують гуморески)

Учителька. Діти, подумайте, чи може бути справжньою родина,в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів. Коли поруч бабуся, то нам нічого боятися, будь – яке горе, будь – яку біду вона розведе своїми руками. Це невгамовна трудівниця, її руки не знають спочинку ніде і ніколи.

8 – й учень.

Мої бабуся і дідусь

Зовсім не старенькі.

Вони по хаті ходять,

Неначе молоденькі.

Хоча бува бурчать вони

Інколи на мене

Та у них зате завжди

Ласощі в кишені.

Дівчинка.

Бабусю, дай руки твої поцілую (цілує),

За шийку тебе обійму (обіймає),

І щічку погладжу (гладить).

Ти знаєш, бабусю, як дуже тебе я люблю.

І ти мене любиш, хоч я неслухняна

Частенько я шкоду роблю.

Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,

Бо я тебе дуже люблю.

(Пісня про бабусю).

9 –й учень. Ну й красиві бабусі всі сьогодні в нас!

10 –й учень.

Не відстали й дідусі.

Он які! Он які!

Їх бабусі гнали в дім,

І штанці латали їм,

А сьогодні вже вони

Он які поважні.

Тільки й думають, як нам

Дати зауваження.

11 – й учень.

Дорогий дідусю!

В день цей урочистий

Ти прийми від мене

Вірш цей голосистий.

Ще й тобі, рідненький,

Покажу я казку,

Подарую квітку й найніжнішу ласку.

(Підбігає до дідуся,цілує і дарує квітку).

ІНСЦЕНІВКА КАЗКИ «КОЛОБОК»

Автор

Розповім я вам дорослі

Давню казку, ось яку…

Не в болоті, ні в ліску

Край села стояла хата

Там жили дідусь, бабуся.

Роботящими були, мали свинку,

Пасли гуси, часто пиріжки пекли.

Дід. Навари, бабо мені вареників.

Баба. Та з чого я тобі їх наварю, муки ж немає!

Дід. А ти по засіках помети, по закутках пошкреби, та й набереться трішки, хоч на колобок вистачить.

Баба. (співає).

А мій милий чорнобривий колобочка хоче,

А мій милий чорнобривий колобочка хоче.

Дід. (співає).

Навари милая, чи спечи милая,

Навари чи спечи, моя чорнобривая.

(Баба ліпить колобка і садить його у піч, потім виймає).

Баба. Ось і готово, нехай тільки прохолоне трішки. (Ставить на вікно).

Автор. А Колобок лежав, лежав та раптом заворушився, а потім – скік додолу і покотився.

Колобок (співає).

Я такий гарненький:

Щічки рум’яненькі

Ще й біленьке личко

    Приспів:

А все дивлюся,

Куди покочуся.

А все дивлюся,

Куди я покочуся.

(Колобок танцює, котиться далі).

Зайчики. (співають).

Ой за гаєм, гаєм

Ми собі стрибаєм,

Вушками і лапками

Вміло чеберяєм.

Вийдем із лісочка,

А за ним – хатинка.

Може морквочку знайдем,

Або капустинку.

(Зайчики танцюють і підходять до Колобка).

Ой,  а ти хто такий?

Колобок. Я – Колобок!

Зайчики. Колобок, Колобок ти так смачно пахнеш (нюхають). Ми тебе з’їмо!

Колобок. Не їжте мене зайчики, я вам гарну пісню заспіваю.

Зайчики. Ану ж, заспівай!

Колобок. (співає)

З дому я утік давно,

Зайчики сіреньки,

І від вас я утечу,

Голуби сизеньки.

    Приспів:

А все дивлюся,

Куди покочуся.

А все дивлюся, Куди я покочуся.

(Виходить Вовк).

Вовк. (співає).

Я собі по лісу йду, гуляю, гуляю.

Пісеньку веселую співаю, співаю.

Ніхто не співає,

Коли пусті шлунки,

Їстоньки так хочеться,

Немає рятунку!

Колобок, Колобок ти так смачно пахнеш, я тебе зїм!

Колобок.

Не їж мене Вовчику – братику,

Я тобі гарну пісню заспіваю.

Вовк. А нуж, заспівай…

Колобок.

З дому я утік давно,

Вовчику сіренький.

І від тебе утечу,

Голубе сизенький!

    Приспів.

Автор. Покотився Колобок далі, аж тут назустріч виходить Ведмідь.

Ведмідь.

Я – Ведмедик волохатий,

Люблю ягідки й медок.

Ой, а що це так запахло?

Смачний, мабуть, Колобок?!

Ой, як мені хочеться тебе з’їсти, ти такий запашний!

Колобок. Не їж мене, Ведмедику, я тобі гарну пісню заспіваю.

Ведмідь. А нуж, співай…

Колобок.

З дому я утік давно,

Мишко волохатий,

І від тебе утечу,

Знову в ліс гуляти.

    Приспів.

Автор. І покотився Колобок далі. Аж тут назустріч йде Лисиця.

Лисиця.

Чи є в світі молодиця

Краща за мене, Лисицю?

Подивіться на мій носик,

І на гарний пишний хвостик.

Рум’яненьке в мене личко,

Правда ж, гарна я лисичка?

    Приспів:

Люблю курку, люблю гуску,

Можу з’їсти трясогузку.

Люблю рибку, люблю птичку,

Бо я ж хитрая Лисичка. (Обнюхує Колобка).

Лисиця.

Звідки штука ця взялась?

Фе, зовсім не пахне м’ясом.

(Щипає Колобка).

Ой, здається саме тісто.

Ні, не буду його їсти.

Натомість візьму й швиденько

Відведу назад стареньким.

Щоб їм більше не скучать,

Буде він за онуча. (Веде Колобка).

Добрий день у вашій хаті!

Чи здорові, чи багаті?

Баба. (сумно). Та все добре. Лиш в лісок втік учора Колобок.

Лисиця.

Не сумуйте, йдіть стрічать,

Привела я втікача.

Дід.

Дуже дякуєм Лисиці

Хочем їй за це вклонитись (кланяється)

І на радість в нашій хаті

Будем всі ми танцювати! (Всі танцюють польку).

Учителька. От і подивилися ми з вами у виконанні маленьких онучків казочку вашого дитинства. Швидко промайнув час нашого свята. Ми були б дуже раді і щасливі, якби від сьогоднішнього свята наші діти залишили у своєму серці хоча б краплину любові до своєї родини.

    А зараз, дітки, усі прочитаємо молитву, щоб Бог дав здоров’я для всієї родини. (Діти беруть свічечки).

Діти. (разом).

До тебе підносим маленькі долоні

І молимось щиро за маму, за тата,

За діда, бабусю, сестричку і брата.

За всіх, кого любим,

За всіх, хто нас любить,

Що нам помагають і щиро голублять.

Дозволь нам щасливо цю ніч переспати,

Набратися сили, здоровими стати. (Діти гасять свічки).

Учителька.

Де згода в сімействі,

Там мар і тишина.

Щасливії там люди,

Блаженна сторона.

Їх Бог благословляє,

Добро їм посилає,

І щастя для людей!

Діти! Завжди намагайтеся бути слухняними і вихованими, добрими і чуйними, турбуйтесь про своїх батьків, не завдавайте їм прикрощів.

Хай біда і горе обмина ваш дім.

Доброго здоров’я зичим вам усім.

(Діти і дорослі співають пісню «щоб ви і ми щасливі були»).

Учителька. А тепер час скуштувати наш коровай.

(Батьки частують дітей пиріжками, різними солодощами).