Сценарій виховного заходу "Прощавай, Букварику!"

              Требуховецька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

 Зал святково прикрашений (повітряними кульками, малюнками казкових героїв, квітами). На стіні плакат «Прощавай, Букварику». Під веселу музику входять першокласники.

1 – й учень.

    Усі зібрались в цьому залі,

    Бо нині свято Букваря.

    Нам трішки сумно, трішки шкода,-

    Прощання надійшла пора.

    Букварик – це розумна книга,

    Друг і порадник школяра.

    Його шанує й дуже любить

    Уся весела дітвора.

2 – й учень.

    Ми Букварика чекаєм,

    А його усе немає.

    Де ж так довго забарився?

    Може в лісі заблудився?

(Вбігають сороки).

Перша сорока.

    Скре – ке  - ке! Скре – ке – ке!

    Чи ви чули отаке?

    Нині свято Букваря, а Букварика нема!

    Не прийшов до діток вчасно,

    Може трапилось нещастя?

    Усі подівались десь.

    Лихо хто таке накоїв?

    Ой, не знаю!

(Вбігає Незнайко).

Незнайко.Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

Учитель. Що це за несподіваний гість? Ви його впізнали?

(Діти відповідають).

Незнайко. Добрий вечір!

Учитель. Який вечір? Адже це день.

Незнайко. А я не знаю чи вечір, чи день.

Учитель. А чому це ти так кричав?

Незнайко. Та то я від злодія втікав.

Учитель. Від злодія? Від якого?

Незнайко. Від звичайного, який хотів у мене украсти мою шапку.

Учитель. Твою шапку? А навіщо вона йому?

Незнайко. Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова.

Учитель. Ой, Незнайку! Не сміши нас! В тебе розумна голова! Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш, що ти вмієш. Ось яка літера? (К)

Незнайко. Півжука.

Учитель. А точніше.

Діти. Буква «К»

Учитель. А оце? (О)

Незнайко. Та це кругле яйце!

Учитель. А ви, діти, що скажете?

Діти. Це буква «О».

Учитель. Ну, що ж Незнайку, нам тебе шкода. Літер ти не знаєш, читати не вмієш.

3 – й учень.

    Ось хто лиха нам накоїв,

    Хто читати не хотів,

    Хто не вчився гарно в школі

    Й букварика загубив.

4 – й учень.

    Ти до школи мусиш запастись,

    Щоб цікавого й розумного дізнатись.

    Бо нас у школі всього навчили,

    І співати ми дуже полюбили.

(Діти співають пісню В.Шаїнського «Вчать у школі»)

Заходить Баба Яга з букварем.

Баба Яга.

    Книгу я знайшла чарівну,

    В господарстві так потрібну.

    По ній буду чаклувати,

    Ягликів навчати.

    Яглику! Ти де сховався?!

    Подивись – но, в мене цяця!

(Шукає Яглика).

    Ото капосний малюк!

    Геть відбився вже від рук!

    Зараз мамця почаклує,

    Вітерцем тебе придує.

(Баба Яга чаклує – зявляється Яглик).

Яглик.

    Що це, матінко моя,

    Невже Чорна магія!

    Якісь знаки та карлючки.

    Мабуть це Кощія штучки.

    А це що?

Баба Яга.

    Це буква «О».

Яглик.

    О? Отрута! Не бери! Мерщій викинь, поклади!

Баба Яга.

    Яглику, ти не турбуйся,

    Заспокойся, угамуйся!

    Справді, книга чари має,

    Бо дітей читать навчає.

    Будь – який малий школяр

    Знає, що книга ця – Буквар.

    Ось і ти навчись читати,

    Досить вже байдикувати.

    600 років лише й знаєш,

    Що гуляєш та гасаєш.

Яглик.

    Я читати? Ти жартуєш!

Баба Яга.

    Ти мене погано чуєш?

    Я тебе наздожену і за книгу усаджу!

    Швидше справою займися,

    Часу не марнуй, учися!

(Яглик бере буквар, сідає за стіл, підпирає голову руками, чує голос).

Букварик.

    Я – Букварик чарівний,

    Швидше ти мені відкрий.

    Сам тобі допоможу:

    Вмить читати научу!

    Ти мене не ображай ,

    А люби і поважай.

    Коли дуже побажаєш,

    Все на світі ти впізнаєш!

Яглик.

    Хочу, хочу, ну давай,

    Мене вчити починай!

(До зали забігає Незнайко, сваряться, тягнуть буквар кожен до себе).

Яглик. Це мій буквар, моя мама його перша знайшла!

Незнайко. А от і ні! Це мій буквар, бо я його перший загубив!

5 –й учень.

    Не сваріться, не дражніться,

    Витріть сльози, помиріться,

    Бо сьогодні свято гарне,

    І сумуєте ви марно!

Діти (всі разом).

    На веселе свято щиро

    Ми запрошуєм вас.

6 – й учень.

    Сьогодні ми зібралися на свято,

    Щоб разом з вами, друзі вшанувати

    Чудову книжку, що нас грамоти навчала,

    Свої скарбниці всім подарувала.

7 – й учень.

    Букварику! Букварику!

    У цей святковий час

    Ми дуже тебе просимо

    Приходь, приходь до нас!

(Під музику входить учень в костюмі Букваря, співає).

Буквар.

    Я – Букварик, вам відомий,

    Дуже гарний, малюнковий,

    Залюбки всіх вчу читати –

    Нема часу спочивати.

    Кожен рік мене гортають

    Ніжні пальчики нові.

    Нехай розум здобувають,

    Любі дітоньки малі.

8 – й учень.

    Рідний наш Букварику,

    Ми тебе любили,

    Ми з тобою весело

    Й радісно дружили

    Та прийшла пора прощатись,

    Час з тобою розлучатись.

9 – й учень. Букварику, найперший друже!

    Ми не забудемо тебе,

    Не зможем ставитись байдуже

    До тебе, любий, відтепер.

    Віднині будеш серед книг

    На місці першому стояти.

    Ти – найдорожчий від усіх,

    Бо навчив усіх читати.

10 – й учень.

    Спасибі тобі за добру науку,

    За паличку першу і першу букву,

    За перше слово і першу казку,

    За першої вчительки щиру ласку

Букварик.

    Дякую за слово гарне,

    Та сумуєте ви марно.

    Вам дарую, первачки,

    Ці чудові книжечки.

(Входять учні в костюмах Читанки і Рідної мови).

    Вони друзі ваші нові,

    Різнобарвні, кольорові

    Їх шануйте і вивчайте,

    А мене – не забувайте.

    До побачення! Прощавайте!

Діти (всі разом).

    Прощавай, Букварику,

    В школі перший друже!

    Ми тобі, Букварику,

    Дякуємо дуже.

(Букварик виходить. Діти співають пісню «Буквар»).

    Читанка.

    Ми вас всіх прийшла вітати

    На букварикові свято.

Рідна мова.

    Щоб радість ніколи не кидала вас,

    Шануйте, малята, наш добрий час.

Вчитель.

    Вам, шановні батьки,

    Спасибі хочу я сказати

    За ночі ті, що не доспали,

    Коли задачі ви розв’язували,

    За вірність прикладів і вправ.

    І за малюнки із довкілля-

    Тут кожен батько участь брав.

    Це перший крок,

    Попереду ще 11 років,

    Отож, навчайтеся, батьки,

    І кожен день робіть уроки.

11 – й учень.

    Перший клас, перший клас,

    Рік тому зустрів ти нас.

    Потім підем в клас наступний,

    Вітер дме нам хай попутний.

12 – й учень.

    Один одного ми любимо,

    Станем всі за одного.

    Вчитись в другім класі будемо,

    Всі ми хочемо цього.

  

     

Сценарій виховного заходу "Прощавай четвертий клас!"

Мета: виховувати любов і повагу до вчителя, до школи, інтерес до знань; підвести підсумки роботи класної родини за чотири роки навчання дітей; познайомити з вчителями – предметниками та майбутнім класним керівником

                                             Хід заходу

Звучать фанфари

1 –й глашатай. Слухайте1 Слухайте!

2 – й глашатай. І не кажіть, що ви не чули!

1 – й глашатай. І не кажіть, що ви не бачили!

2 – й глашатай. Сьогодні в нашому шкільному царстві свято!

1 – й глашатай. З нагоди закінчення початкової школи!

2 – й глашатай. Зустрічайте винуватців цієї події. Злинь же, музико, в небо гучніше. В добру пору лунай, в добрий час!

1 - й глашатай. Вище голови! Йдіть веселіше, бо усі вже чекають на вас.

(Звучить музика, виходять четвертокласники)

1 -  й гл. Знайомтеся!

2 – й гл. Якщо ви, звичайно, не знайомі!

1 – й гл. Веселий!

2 – й гл. Дружній!

1  -й гл. Пустотливий!

2 – й гл. Трішечки галасливий!

1 – й гл. Але вже успішно засвоївший всі науки початкової школи

1 – й і 2 – й гл. (разом) Четвертий клас!

Вчитель

Дорогі діти! Шановні батьки! Гості! Сьогодні ми всі трішечки хвилюємося. Дійсно, сьогодні незвичайний день – прощання з четвертим класом. 4 роки ми разом піднімалися першими найважчими східцями країни Знань. Вчилися рахувати, читати, писати, дружити, просто училися жити за правилами нашої другої домівки – школи. Тож згадаємо, якими ми були ці 4 роки.

1. День сьогодні такий незвичайний,

Сонце встало, умите в росі

Скликав в школу нас дзвоник останній,

І зібрались на свято усі.

2. Вся родина зійшлася до зали,

Є знайомі старі і малі

Усміхаються мами і тата,

Серед нас, як завжди, вчителі.

3. Ми виступаєм на подвір’ї,

Де почалось шкільне життя.

Провчились ми чотири роки,

Й вони не кануть в небуття.

4. Зібрались дружно ми на свято,

Сьогодні тут в останній раз,

Щоб нам удачі побажали

І перевели в п’ятий клас.

5. Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас,

Та перша сходинка до нього

Для всіх нас буде перший клас.

6. в день весняний зустрічаєм

Дзвоника останні позивні,

І на серці терпко, як ніколи,

І тобі сьогодні, і мені.

7. За мамину руку тримаючись

Тоді ми в перший вирушили клас,

На перший свій в житті урок!

Хто перший зустрів нас?

Всі: Дорога учителько!

8. Перша вчителько! Добра, терпляча,

Наче мама була нам малим,

А любов її щира, гаряча

Зігрівала сердечко усім.

9. Ми малі на лінійці стояли,

А в очах і цікавість, і страх

В ручках квітів букети тримали,

І тремтіла тривога в серцях.

(Пісня про вчительку)

1. Зі словами вдячності звертаємося сьогодні до наших мам. Це вони за руки привели нас до школи. Це вони разом з нами раділи кожній нашій перемозі. Тата суворіші за мам, та вони з першого дня стали нам справжніми друзями.

2. Ми до батьків сказати хочем слово сповнене ніжності й любові.

Всі вони нас, як пташенят зростили

Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

3. Доки батько живий, доки мати жива,

Поспішайте сказати найніжніші слова:

Рідна мамо, живи! (разом)

Рідний тато, живи! (разом)

Найдорожчі у світі це ви! Тільки ви!

Спасибі вам, дорогі батьки (разом)

(Учні дарують батькам квіти)

Вчитель

І знову дзвоник весело лунає,

І знову галас, пустощі та крик.

Ідуть уроки, тут, ідуть уроки

І так щодня, так з року в рік

1. Приготуйте фотоплівки!

Зараз дружно весь наш клас

Заспіває ще й частівки,

І для себе, і для вас1

1 – й учень

Ми, звичайно, не найстарші,

Але вже й не малюки.

Знають всі: четверті класи –

Це також – випускники!

Приспів:

Раді ми вітати вас,

Випускний  четвертий клас.

2 – й учень

Як були ми ще малими,

Всі казали: малюки,

А тепер не малюки ми,

Ми тепер випускники1

3 – й учень

В класі хлопців лише два,

А дівчаток цілих п’ять

Доведеться кавалерів

В інших класах позичать!

4 – й учень

Вже позаду початкові,

Перейшли у п’ятий клас.

Хай приймає старша школа

У свою сім’ю і нас.

5 – й учень

Всі куплети доспівали,

Прощавай, четвертий клас!

П’ятикласниками стали,

Привітайте дружно нас!

Вчитель

До нас сьогодні завітали незвичайні гості. Це наші маленькі друзі із дитячого садка. Вони також хотять привітати вас із святом.

(Привітання діток із дитячого садка)

Учень (під мелодію «Єралаша»)

Дівчата і хлоп’ята

А також мами з татами!

Веселії історії

Ми раді розказати вам.

Нам дуже – дуже хочеться

Підняти настрій вам.

Отож, смішні історії

Дивіться «Єралаш».

1.Перший раз малий Микола

Став збиратися до школи.

Олівця поклав у сумку,

Книгу, зошит, ручку, гумку,

М’яч, перо, граблі, подушку,

На обід м’яку пампушку,

Два ведмедики, лопату,

Білочку руду, хвостату

Сів Миколка дума думку

Чи усе поклав у сумку?

2. – Де Іванко наш пропав, ти не знаєш, Томо?

- А він ногу поламав і побіг додому.

3. – Ти скажи мені, дитино,

Що ти так вивчаєш?

Із підручника сторінки

Вранці вириваєш.

Так робити нам не личить

Щоб книжки псувати

- Так це, мамо, щоби двічі їх не прочитати!

4. – Тату, а чому іде дощ?

- Підеш до школи – дізнаєшся.

- Тату, а в Баби Яги є бабенятка?

- Звідки я можу знати!

- Тату, а мотоцикл не любить цукерок?

- Не знаю, я його не запитував!

- Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?

- Що ти! Чим більше ти будеш запитувати, тим більше будеш знати!

Вчитель

Я сподіваюсь, що ніхто з вас не побачив у героях наших сценок себе.

У житті буває все,

Невеселе і сумне,

Радісне, смішне, приємне.

І взаємне й невзаємне

Щоб не сталось у житті,

Не дрімай у забутті.

Пам’ятай, моя дитино,

Ти, насамперед, людина!

Дорогі діти! А зараз ви отримаєте перший важливий документ у вашому ще зовсім юному віці. Збережіть цей документ і нехай через роки він вам нагадає про те, як ви навчалися у початковій школі, яких здобули успіхів, як вчились вчитися і дружити.

(Вручення дипломів)

Учитель

А зараз учні четвертого класу складуть обітницю

Учні

Ми, учні четвертого класу, йдучі до середньої школи обіцяємо:

- прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості. Обіцяємо!

- з вовчим апетитом поглинати всі знання, які нам будуть давати. Обіцяємо!

обіцяємо!

- Бігати по шкільному коридору тільки в змінному взутті, щоб не нанести шкоди підлозі. Обіцяємо!

Обіцяємо!

- підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та адміністрації. Обіцяємо!

- з гідністю донести високе звання «Учень Требуховецької школи І – ІІІ ступенів» до закінчення навчання. Обіцяємо!

Обіцяємо!

1. Дитинство не міняється у школі,

Єдина зміна це, звичайно, ми.

А ми міняємось, хто швидше, хто поволі,

І скоро станем вже дорослими людьми.

2. Прощай, прощай четвертий клас

Ти замалий уже для нас.

Та ми  вернемось

Вернемось ще не раз

Думками в наш четвертий клас.

3. Шановна вчителько нова!

За нас ви будьте певні,

Хоч ми рухливі, шумні

Зате розумні й чемні.

4. У нас усіх прощальний настрій,

І ми схвильовані украй.

Скажем разом: «Середня школо, здраствуй!

А початкова прощавай!»

5. Опустіла наша школа,

В коридорах тиша.

Радість, весело довкола,

Бо канікул вже пора,

Ми повернемось не скоро.

Щоб зібратись дружнім колом,

Школо, ми з тобою не прощаємось,

Назавжди не покидаємо тебе,

Просто кажем: «Школо, до побачення,

Здраствуй, літо золоте!»

(Привітання директора школи)

Вчитель

А зараз наші четвертокласники запрошують вас, шановні батьки, на свій випускний танок.

(Прощальний вальс)

Вчитель

Дорогі діти! Батьки! Вчителі! Я думаю, що цим танцем ми завершим навчання у нашій школі аж через вісім років, але вже на випускному вечорі. Але для цього вам, насамперед, потрібне міцне здоров’я, для подальших успіхів у навчанні. Бажаю вам гарно відпочити улітку і з гарними успіхами приступити до навчання в п’ятому класі.

Сценарій родинного свята

                        

Мета. Ознайомити дітей з оберегами української родини, пробуджувати пізнавальний інтерес до історії свого родоводу, української нації, її культури й побуту. Сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру. Виховувати глибокі почуття любові до батьків, почуття пошани до людської праці, гордості за майстерність родичів, близьких.

Обладнання. Виставка вишивок, предмети домашнього побуту, грамзаписи пісень, плакати: «Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі й діти», «Матері ні купити, ані заслужити», «Який ясен, такий клин, який батько, такий син»; український рушник, коровай, макітра з пиріжками; всі діти в українському національному одязі.

(Лунає пісня» Зеленеє жито, зелене…»).

Учителька. Добрий день, дорогі гості!

    Сьогодні в нас велика радість. Ми зібралися, щоб провести родинне свято, присвячене сім’ї. Наші діти не обділені батьківською увагою і любов’ю, також у них є бабусі та дідусі. Отже, сьогодні ми подякуємо всім вам за вашу любов та ласку, за тепло ваших сердець, за недоспані ночі, за все, що можна вкласти в одне слово – турбота.

    Діти, давайте привітаємо наших дорогих гостей.

(Виходять двоє дітей зі святковим короваєм).

1 – а дитина.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

2 – а дитина.

Для гостей відкрита

Хата наша біла.

1 – а дитина.

Тільки б жодна кривда

В неї не забігла.

2 – а дитина.

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

(Обходять родинне коло і ставлять коровай у центрі на столі).

Учителька. Мати й батько – найрідніші, найближчі кожному з нас люди.

А головною берегинею родини завжди була і є мати.

Мати – всьому початок. Від мами ми одержуємо життя. Вона вчить нас рідної мови, звичаїв свого народу, вкладає в наші вуста добрі слова. Мама, мати, матуся, ненька…Скільки тепла вміщує це слово, бо називає людину найріднішу і наймилішу у світі!

(Діти співають пісню «На калині мене мати колихала»).

1 – й учень. Материнство. Святе і прекрасне, оспіване поетами, увічнене художниками всіх народів і у всі віки. Жінка – мати була добрим ангелом домашнього вогнища. Її мудрість поважали у сім’ї, в її розрадах знаходило спокій зранене і зболене синівське серце.

2 – й учень. Мати…

Материнське серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитися долею дітей усе життя. Якби могла, небо прихилила б.

3 – й учень.

Заспівай мені, мамо моя.

Як бувало колись над колискою,

Буду слухати, слухати я

І стояти в задумі берізкою.

(Дитина підходить до своєї матері і просить заспівати колискову пісню).

Учителька. У народі кажуть : «Яка гребля, такий тин, який батько, такий син». Ось і настав час звернути увагу на наших шановних татусів. А чи знаєте ви, що батько у нас в Україні завжди був головою сім’ї. Від батька починався і продовжувався рід. У родині його шанували, з ним радилися, до нього зверталися за допомогою.

4 – й учень.

Чи мороз, чи віє хуга,

Я нічого не боюсь.

Це тому, що маю друга,

Мій найкращий друг – татусь.

Ми йдемо гуляти разом,

І в кіно, і в магазин.

До морозива я ласий,

А мультфільми любить він.

5 – й учень.

У суботу тато прибирає,

Добре знає діло він своє.

Все що треба, в домі поладнає,

А матусі вихідний дає.

6 – й учень.

Дорогий, хороший, любий тату!

Кращого за тебе не знайти.

Дорогий, хороший, любий тату!

Як чудово, що у нас є ти!

7 – й учень. І справді, тато, мама – найдорожчі, найрідніші, найближчі люди. Вони хочуть, щоб ми були здоровими, чесними, слухняними.

(Пісня «Про тата». Слова М. Таніча, муз. В. Шаїнського).

Учителька. Діти, любіть своїх батьків, слухайте, шануйте. Поважайте їх. Старі люди кажуть: «Хто батьків має, той у добрі зростає». А може хтось з вас знає прислів’я, приказки про маму й тата?

Усе можна купити, тата й мами ні.

Дитина плаче, а матері боляче.

У кого є ненька, у того голівонька гладенька.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Учителька. Усі знають, що українці дуже співучий народ і ніщо так не об’єднує людей, як пісня. Збереться вся родина за святковим столом, і зазвучить спочатку тихо, а потім все сильніше і сильніше задушевна українська пісня.

(Одна із запрошених сімей співає українську пісню «Розпрягайте, хлопці, коней»).

Дівчинка. А зараз прийшов час трішечки порозважатися. Тато й мама нас дуже люблять і завжди впізнають нас серед інших дітей. Навіть можуть упізнати нас із закритими очима.

Гра «Впізнай свою дитину».

Діти йдуть по колу і співають: «Мамочко, мамочко, Ви до нас прийшли і своє дитятко швидко віднайшли».

Батьки шукають своїх дітей із зав’язаними очима.

Гра «Чи знаєте ви одне одного?»

Тата пишуть на листках відповіді, а мами відповідають усно.

1. Які улюблені квіти дружини?

2. Якому видові спорту віддає перевагу чоловік?

3. Яка улюблена справа тещі?

4. Яке перше слово сказала ваша дитина?

5. Що любить робити ваша дитина?

Гра «Татові й мамині справи»

Перед кожною дитиною 2 коробочки: червона – мамина, синя  - татова. Діти кладуть фішки у коробочки.

Учителька.

1.     Хто вам читає книжки?

2.     Хто з вами ходить на прогулянку?

3.     Хто вчить з вами уроки?

4.     Хто купує хліб та інші продукти?

5.     Хто прибирає у квартирі?

6.     З ким ви частіше виконуєте різну роботу?

(Діти розказують гуморески)

Учителька. Діти, подумайте, чи може бути справжньою родина,в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів. Коли поруч бабуся, то нам нічого боятися, будь – яке горе, будь – яку біду вона розведе своїми руками. Це невгамовна трудівниця, її руки не знають спочинку ніде і ніколи.

8 – й учень.

Мої бабуся і дідусь

Зовсім не старенькі.

Вони по хаті ходять,

Неначе молоденькі.

Хоча бува бурчать вони

Інколи на мене

Та у них зате завжди

Ласощі в кишені.

Дівчинка.

Бабусю, дай руки твої поцілую (цілує),

За шийку тебе обійму (обіймає),

І щічку погладжу (гладить).

Ти знаєш, бабусю, як дуже тебе я люблю.

І ти мене любиш, хоч я неслухняна

Частенько я шкоду роблю.

Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,

Бо я тебе дуже люблю.

(Пісня про бабусю).

9 –й учень. Ну й красиві бабусі всі сьогодні в нас!

10 –й учень.

Не відстали й дідусі.

Он які! Он які!

Їх бабусі гнали в дім,

І штанці латали їм,

А сьогодні вже вони

Он які поважні.

Тільки й думають, як нам

Дати зауваження.

11 – й учень.

Дорогий дідусю!

В день цей урочистий

Ти прийми від мене

Вірш цей голосистий.

Ще й тобі, рідненький,

Покажу я казку,

Подарую квітку й найніжнішу ласку.

(Підбігає до дідуся,цілує і дарує квітку).

ІНСЦЕНІВКА КАЗКИ «КОЛОБОК»

Автор

Розповім я вам дорослі

Давню казку, ось яку…

Не в болоті, ні в ліску

Край села стояла хата

Там жили дідусь, бабуся.

Роботящими були, мали свинку,

Пасли гуси, часто пиріжки пекли.

Дід. Навари, бабо мені вареників.

Баба. Та з чого я тобі їх наварю, муки ж немає!

Дід. А ти по засіках помети, по закутках пошкреби, та й набереться трішки, хоч на колобок вистачить.

Баба. (співає).

А мій милий чорнобривий колобочка хоче,

А мій милий чорнобривий колобочка хоче.

Дід. (співає).

Навари милая, чи спечи милая,

Навари чи спечи, моя чорнобривая.

(Баба ліпить колобка і садить його у піч, потім виймає).

Баба. Ось і готово, нехай тільки прохолоне трішки. (Ставить на вікно).

Автор. А Колобок лежав, лежав та раптом заворушився, а потім – скік додолу і покотився.

Колобок (співає).

Я такий гарненький:

Щічки рум’яненькі

Ще й біленьке личко

    Приспів:

А все дивлюся,

Куди покочуся.

А все дивлюся,

Куди я покочуся.

(Колобок танцює, котиться далі).

Зайчики. (співають).

Ой за гаєм, гаєм

Ми собі стрибаєм,

Вушками і лапками

Вміло чеберяєм.

Вийдем із лісочка,

А за ним – хатинка.

Може морквочку знайдем,

Або капустинку.

(Зайчики танцюють і підходять до Колобка).

Ой,  а ти хто такий?

Колобок. Я – Колобок!

Зайчики. Колобок, Колобок ти так смачно пахнеш (нюхають). Ми тебе з’їмо!

Колобок. Не їжте мене зайчики, я вам гарну пісню заспіваю.

Зайчики. Ану ж, заспівай!

Колобок. (співає)

З дому я утік давно,

Зайчики сіреньки,

І від вас я утечу,

Голуби сизеньки.

    Приспів:

А все дивлюся,

Куди покочуся.

А все дивлюся, Куди я покочуся.

(Виходить Вовк).

Вовк. (співає).

Я собі по лісу йду, гуляю, гуляю.

Пісеньку веселую співаю, співаю.

Ніхто не співає,

Коли пусті шлунки,

Їстоньки так хочеться,

Немає рятунку!

Колобок, Колобок ти так смачно пахнеш, я тебе зїм!

Колобок.

Не їж мене Вовчику – братику,

Я тобі гарну пісню заспіваю.

Вовк. А нуж, заспівай…

Колобок.

З дому я утік давно,

Вовчику сіренький.

І від тебе утечу,

Голубе сизенький!

    Приспів.

Автор. Покотився Колобок далі, аж тут назустріч виходить Ведмідь.

Ведмідь.

Я – Ведмедик волохатий,

Люблю ягідки й медок.

Ой, а що це так запахло?

Смачний, мабуть, Колобок?!

Ой, як мені хочеться тебе з’їсти, ти такий запашний!

Колобок. Не їж мене, Ведмедику, я тобі гарну пісню заспіваю.

Ведмідь. А нуж, співай…

Колобок.

З дому я утік давно,

Мишко волохатий,

І від тебе утечу,

Знову в ліс гуляти.

    Приспів.

Автор. І покотився Колобок далі. Аж тут назустріч йде Лисиця.

Лисиця.

Чи є в світі молодиця

Краща за мене, Лисицю?

Подивіться на мій носик,

І на гарний пишний хвостик.

Рум’яненьке в мене личко,

Правда ж, гарна я лисичка?

    Приспів:

Люблю курку, люблю гуску,

Можу з’їсти трясогузку.

Люблю рибку, люблю птичку,

Бо я ж хитрая Лисичка. (Обнюхує Колобка).

Лисиця.

Звідки штука ця взялась?

Фе, зовсім не пахне м’ясом.

(Щипає Колобка).

Ой, здається саме тісто.

Ні, не буду його їсти.

Натомість візьму й швиденько

Відведу назад стареньким.

Щоб їм більше не скучать,

Буде він за онуча. (Веде Колобка).

Добрий день у вашій хаті!

Чи здорові, чи багаті?

Баба. (сумно). Та все добре. Лиш в лісок втік учора Колобок.

Лисиця.

Не сумуйте, йдіть стрічать,

Привела я втікача.

Дід.

Дуже дякуєм Лисиці

Хочем їй за це вклонитись (кланяється)

І на радість в нашій хаті

Будем всі ми танцювати! (Всі танцюють польку).

Учителька. От і подивилися ми з вами у виконанні маленьких онучків казочку вашого дитинства. Швидко промайнув час нашого свята. Ми були б дуже раді і щасливі, якби від сьогоднішнього свята наші діти залишили у своєму серці хоча б краплину любові до своєї родини.

    А зараз, дітки, усі прочитаємо молитву, щоб Бог дав здоров’я для всієї родини. (Діти беруть свічечки).

Діти. (разом).

До тебе підносим маленькі долоні

І молимось щиро за маму, за тата,

За діда, бабусю, сестричку і брата.

За всіх, кого любим,

За всіх, хто нас любить,

Що нам помагають і щиро голублять.

Дозволь нам щасливо цю ніч переспати,

Набратися сили, здоровими стати. (Діти гасять свічки).

Учителька.

Де згода в сімействі,

Там мар і тишина.

Щасливії там люди,

Блаженна сторона.

Їх Бог благословляє,

Добро їм посилає,

І щастя для людей!

Діти! Завжди намагайтеся бути слухняними і вихованими, добрими і чуйними, турбуйтесь про своїх батьків, не завдавайте їм прикрощів.

Хай біда і горе обмина ваш дім.

Доброго здоров’я зичим вам усім.

(Діти і дорослі співають пісню «щоб ви і ми щасливі були»).

Учителька. А тепер час скуштувати наш коровай.

(Батьки частують дітей пиріжками, різними солодощами).